Заявка № 00119001

Анотація

Оригінатор – Ужгородський національний університет (324), кафедра генетики і фізіології рослин. Метод виведення: індивідуальний родинний добір. Ознаки сорту. Сходи зелені. Кущ розлогий до прямостоячого. Габітус 58–68 см у фазі бутонізації, у фазі плодоношення 88–103 см. Стебло зелене, пагони висхідні до вертикальних, опушення слабе або відсутнє. Листок – ланцетний, зелений, слабо опушений або без опушення, трійчастий з коротким черешком і двома прилистками яйцевидної форми. Суцвіття: простий 4-7-ми квітковий головчастий зонтик, квітки жовтого кольору. Насіння дрібне, округле, темно-буре або темно-коричневе, маса1000 насінин – 1,1–1,5 г. Сорт має високу посухостійкість та зимостійкість, середню стійкість до осипання та вилягання. Вегетаційний період 140 днів. Залистяність – 72,4%. Зберігається в травостої 5–8 років. Вміст білка 22,6%, клітковини – 26,4%. Сорт швидко відростає навесні, після скошування та випасання на другий і наступні роки користування, стійкий до витравлювання худобою, має високу кормову цінність, невибагливий до грунтів, здатний витримувати досить тривалі затоплювання та кислотність. Однак високі врожаї можна одержувати, в основному, на слабо кислих грунтах або після вапнування. Добрі врожаї бувають на всіх основних типах не чорноземів, в тому числі глинистих грунтах. Середня урожайність сухої речовини становить 89,2 ц/га, максимальна – 95,5 ц/га, насіння – 1,2 ц/га. Строки посіву за типовою технологією для конюшини і люцерни. Насіння краще збирати з перших двох укосів. Норма висіву у травосумішах (із трьох-чотирьох компонентів) на сіно становить 3–5 кг, на випас – 4–6 кг, чистим насінням лядвенцю рогатого – 10–12 кг на 1 га. Догляд та внесення добрив – як для конюшини та люцерни. Напрям використання – сінокісний. Рекомендовано використовувати у зонах Лісостепу та Полісся.